Робоча нарада
18 серпня за ініціативою голови тимчасової контрольної комісії Яготинської районної ради щодо функціонування пункту тимчасового розміщення біженців в м. Яготині О.П. Усенка у залі засідань міської ради відбулась нарада.
На нараді були присутні: перший заступник міського голови С.О. Овчаренко, заступник міського голови О.І. Федина, секретар міської ради Т.І. Рубанчук, депутати міської ради Н.М. Гусь та В.Л. Білиця, начальник відділу з питань юридичного забезпечення та земельних відносин апарату міської ради О.М. Кудрявський та представники тимчасової контрольної комісії Яготинської районної ради щодо функціонування пункту тимчасового розміщення біженців в м. Яготині О.П. Усенко.
Представники комісії звернулись до Яготинської міської ради з приводу скасування рішення від 29.11.2011 № 658-16-VI «Про передачу у постійне користування пункту тимчасового розміщення біженців земельних ділянок під розміщення пункту тимчасового розміщення біженців в межах населеного пункту по вул. Студентській, 2 в м. Яготині в адміністративних межах Яготинської міської ради».
Начальник відділу з питань юридичного забезпечення та земельних відносин апарату міської ради О.М. Кудрявський зазначив, що ухвалюючи рішення 28 жовтня 2016 року Вищий адміністративний суд України виходив з того, що Конституційним Судом України здійснено офіційне тлумачення ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування (рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).
У вказаному рішенні зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни. якщо, відповідно до приписів цих рішень, виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня І997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Тобто, в своєму рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, Конституційний Суд України відзначив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відтак, місцева рада не мала права скасовувати раніше прийняті нею індивідуально-правові рішення чи вносити до них зміни після їх виконання.
