Новини Уряду від 27.04.2018
У нас є не тільки бажання впроваджувати енергоефективність в Україні, а в першу чергу – зобов’язання. І для цього на сьогодні вже затверджена вся необхідна база – Національний план дій з відновлювальної енергетики до 2020 року, Національний план дій з енергоефективності до 2020 року, Енергетична стратегія до 2035 року, Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Їх впровадження – це наші зобов’язання як європейської держави. Про це на форумі «Енергоефективне партнерство’18» заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Україна до 2020 року має скоротити до 9% споживання первинної енергії. Щодо використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), на сьогодні країна використовує лише 2,6% і за 2 роки Уряд планує збільшити цю цифру до 11%. У той же час, Європа поставила собі завдання до 2030 року збільшити до 27% ВДЕ у кінцевому енергоспоживанні, і це є світовим трендом. Тому зменшення енергоспоживання і розвиток відновлювальних джерел енергії – це наші зобов’язання, які імплементують Україну в європейський простір і наближують до енергонезалежності», — зазначив Геннадій Зубко.
За його словами, кожен відсоток зменшення споживання по енергоносіях – це додаткові технології, робочі місця, зменшення валютного навантаження на бюджет країни і впровадження якісного сервісу.
«Для нас є важливим впровадження ефективних інструментів, які вплинуть на відсотки зменшення енергоспоживання. І одним з таких інструментів є Фонд енергоефективності. Економічний ефект від його роботи дозволить — скоротити до 10 млрд куб. м споживання та імпорт газу, до 60 млрд грн – збільшити річну ємність нового ринку енергоефективності, до 10 млрд грн – нових податкових надходжень щороку і створити 75 тисяч нових робочих місць — для інженерних та будівельних кадрів, енергосервісної галузі та енергоменеджменту», — наголосив Геннадій Зубко.
Головною умовою ефективної роботи Фонду енергоефективності попри фінансування, на думку Віце-прем’єр-міністра, є кваліфіковані кадри – енергоаудитори, проектні організації, енергосервісні компанії і головне – попит від муніципалітетів, які прагнуть зробити свої соціальні заклади енергоефективними і допомогти населенню впровадити енергоефективні заходи в житловому секторі.
Нагадаємо, Фонд енергоефективності – це сучасний та комплексний інструмент для впровадження енергопродуктивності у житловому секторі, модель якого показала дієвість у країнах Східної Європи. Минулого тижня відбулись дві ключові події: підписання Фінансової угоди між Україною та ЄС (програма EE4U) щодо надання €50 млн безповоротного фінансування проектів Фонду та підписання у Вашингтоні угоди між Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, входить до системи світового банку), Європейським Союзом та Урядом Німеччини про створення спеціального Мультидонорського фонду для співфінансування нашого Фонду енергоефективності. Ці підписані домовленості забезпечують надійну фінансову та політичну підтримку на майбутні п’ять років. Співфінансування здійснюватиметься з Мультидонорського фонду, який разом з українським фондом надаватиме гранти на заходи з енергоефективності. Це свідчення потужної підтримки європейським співтовариством реформи енергоефективності, яка є для України пріоритетною.
У Державному бюджеті України у цьому році передбачено близько 2 мільярдів гривень на соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про це в ефірі «5 каналу» повідомив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
«На різноманітні виплати і соціальні програми чорнобильцям у цьому році передбачено близько 2 млрд грн. Це без урахування видатків Пенсійного фонду України», - сказав він.
«У цілому в цих програмах перебуває більше 1 млн 900 тисяч людей. Це безпосередньо учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, люди, які до них прирівняні, і ті, хто залишаються проживати на забруднених територіях», - зазначив Павло Розенко.
Павло Розенко: Перерахунок пенсій військовим пенсіонерам завершений
Пенсійний фонд України фактично завершив перерахунок пенсій військовим пенсіонерам. Про це в ефірі «5 каналу» повідомив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
«Ми виконали свою обіцянку, що до 1 травня всі пенсії військовим пенсіонерам будуть перераховані. Залишилось буквально 800 справ, які за день-два Пенсійний фонд уточнить, і всі 544 тисячі військових пенсіонерів отримають свій перерахунок в повному обсязі», - сказав він.
«Найбільший додаток до пенсій отримали ті військовослужбовці, які були ліквідаторами аварії на ЧАЕС», - додав Віце-прем’єр-міністр.
Шановні прикордонники!
Вітаю зі сторіччям від часу створення прикордонного відомства України!
100 років тому, у березні 1918 року, Українська Народна Республіка сформувала першу новітню прикордонну службу незалежної України – Окремий корпус кордонної охорони. Разом з іншими державними установами нова служба стала одним з атрибутів відродженої української державності. З початку свого створення служба була кинута у вир кривавої боротьби за утримання незалежності – війну з більшовиками. Найкращою рекомендацією тій структурі служить один факт: уже 30 квітня 1918 року у ході важких боїв українські прикордонники вийшли на лінію українсько-російського кордону і встановили на ньому прикордонний стовп. Таким чином українці 100 років тому чітко продемонстрували своє прагнення жити із сусіднім народом по різні боки кордону.
Саме цю історичну подію сучасні прикордонники справедливо вирішили вважати точкою свого відліку. Здобувши важливу перемогу для своєї держави, українські прикордонники засвідчили, що вони стали дієвим боєздатним воєнізованим формуванням Української Народної Республіки, яке готове виконувати свою основну функцію – захищати державний кордон України. Тому символічність цієї дати є безсумнівною і важливою для всієї країни також і сьогодні.
Слід зазначити, що сучасні українські прикордонники змушені діяти в умовах, схожих до квітня 1918 року: знову стримувати агресію сусідньої держави. Однак навіть перед таким безпрецедентним викликом нам вдається реформувати прикордонну службу та наближати її до західних стандартів. В умовах лібералізації перетину кордону з країнами Європейського Союзу Державна прикордонна служба України працює над спрощенням перетину кордону, адаптацією нормативно-правової бази до європейських стандартів, запровадженням інтегрованого управління кордонами.
Одним із основних завдань на поточний рік є безумовне посилення захисту нашого східного кордону. Впевнений, що подальша співпраця з нашими західними сусідами сприятиме подальшому реформуванню служби та її успішному виконанню свого головного обов’язку – захисту державного кордону України.
Висловлюю подяку всім прикордонникам за чесну службу та належне виконання професійного обов’язку і присяги! Бажаю міцного здоров’я, довголіття, добробуту, успішного виконання покладених завдань, а головне – миру на нашій землі!
З повагою
Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН
