Відчуження довжиною у 33 роки
На землю спустився вечір. Сонце зайшло за обрій, забравши із собою тіні втомленого міста, шлейф сонячного тепла, відчуття домашнього затишку, миру, а разом із тим – і спокою. Прохолодна вуаль весняного, уже не чужого і не такого різкого вітру блукала поміж гілок дерев, між старими вулицями Прип’яті, серед дитячого сміху, дорослих розмов, шепоту трав, шелестіння дібров. Хтось думками був уже зовсім далеко, когось тримали проблеми, деякі насолоджувалися тишею та спокоєм. Момент – …і жовтогарячий сонячний диск зник за обрієм, ніби назавжди. Місто оповили перші хвилини квітневої ночі, що викарбуються кривавими спогадами у їх невинних душах та чистих серцях. Ніщо не віщувало біди…
А уночі над Чорнобилем зійшла Зоря Полин. Громом вибуху і полум’ям пожежі вона сколихнула планету, а Україну кинула у смерч радіаційної стихії і 26 квітня 1986 року усьому людству став відомий - Чорнобиль. Гірка, як полин, слава.
Сьогодні годинник життя відраховує 33 роки з дня чорнобильської катастрофи і біля стели «Чорнобильцям Яготинщини» відбувся мітинг та покладання квітів. В заході взяли участь міський голова Н.М. Дзюба, перший заступник голови Яготинської райдержадміністрації Т.П.Сухенко, заступник голови Яготинської райради В.А.Потельчак, керівний склад та працівники Яготинської міської ради, депутати та члени виконавчого комітету міської ради, керівники підприємств, установ, організацій, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, небайдужі жителі.
Яготинщина хвилиною мовчання та покладанням квітів до меморіалу «Чорнобильці Яготинщини» вшанувала тих, хто в ту трагічну ніч там, далі від міста, біля самого серця реактора, боровся, хто ще навіть не усвідомлював, що через декілька годин вони зникнуть за обрієм, як той сонячний диск – назавжди. Відчайдушний бій із вогнем та радіацією, на жаль, був нерівним. Невидимий ворог проходив наскрізь, зливався із кров’ю, торкався кісток, самого серця. Лише справжні герої та сміливці могли забути про свій невичерпний страх та біль – рятувати інших… свою країну, її минуле, теперішнє та майбутнє…
У перші місяці трагедії, кожен із шестисот тисяч добровольців і мобілізованих солдатів міг перебувати біля четверного реактора лише сорок секунд. Насправді ці герої проводили там цілі дні, не знаючи страху, болю чи втоми. Більшість із них не думали про наслідки трагедії чи пагубний вплив опромінення, яке вони отримували щосекунди – вони просто віддавали свої безцінні життя на благо країни та людства. Невимовний жаль охоплює душу та серце лише при згадці про те, що більшість із ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС не мають змоги почути та прийняти нашу щиру подяку за подвиг, що врятував долю України та всього людства; за сміливість, що слугує прикладом мужності понад тридцяти років; за відважність, що є привілеєм лише найсильніших; за те, що своїми діями та вчинками вони довели усьому світові, що безстрашність все ж таки може врятувати світ.
Зі словами подяки до чорнобильців та із закликом до всіх людей пам’ятати подвиг ліквідаторів Чорнобильської катастрофи звернулись перший заступник голови райдержадміністрації Т.П.Сухенко та заступник голови райради В.А.Потельчак. «На сьогоднішній день у Яготинському районі проживає ліквідаторів І категорії – 147 осіб, потерпілих – 43. Ліквідаторів ІІ категорії 440 осіб, потерпілих – 360. Ліквідаторів ІІІ категорії – 144 особи, потерпілих – 250. Дітей – 290 та 84 вдови», - зазначила Т.П.Сухенко.
Знаючи, що вони ідуть на вірну смерть, ці герої мужньо та безстрашно кидалися на порятунок та допомогу іншим. Таких людей необхідно пам’ятати, бо саме завдяки ним, було врятовано багато жінок та дітей, завдяки ним було владнано проблему з радіацією.
Міський голова подякувала ліквідаторам за мужність і самовідданість, вірність обов’язку і стійкість духу у війні з невидимим та небезпечним супротивником – атомом. «Тридцять три роки – це частина великого людського життя і пам’ять в котре говорить про те, що та найбільша техногенна катастрофа, яка відбулася в Україні, і яку саме Ви допомогли ліквідувати захистила весь Світ, Україну, Київщину і наше місто Яготин. Кожен з Вас, йдучи назустріч неприборкуваному смертоносному лиху, думав про захист своєї родини та української землі і за це Вам велика-велика подяка та низький уклін!», - відзначила Наталія Миколаївна.
Очільник міста побажала не повторення жодної техногенної катастрофи на території нашої України, мирного неба над головою, довгих літ, міцного здоров’я і звичайно любові до кожного, хто знаходиться поруч, до держави, до рідного краю, бо лише спільними зусиллями ми створимо гідне майбутнє для наступних поколінь.
За героїзм, самовідданість та мужність, які зупинили розбурхану стихію некерованої ядерної реакції, вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та з нагоди 33-ї річниці від дня аварії на Чорнобильській АЕС Наталія Миколаївна вручила подяки та цінні подарунки учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції Миколі Олександровичу Булану, Любові Миколаївні Геращенко, Петру Івановичу Льодіну, Роману Михайловичу Яковенку.
«Кожного року ми покладаємо квіти вшановуючи пам’ять тих кого не має з нами, тих які врятували нас від ядерної загрози», - зазначив керівник громадської організації «Ветеранів і інвалідів Чорнобиля у Яготинському районі» Микола Миколайович Юрченко та побажав ліквідаторам міцного здоров’я та довгих літ життя.
Минуло 33 роки, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. І хоч давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми пам'ятаємо тих, хто пішов у вогонь, — вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна:
Хто квітень наш отак підступно зрадив,
Що стільки горя, аж рида весна?
І хто тепер такій біді зарадить?!
Щоб жив Дніпро і щоб жила Десна.
