Дайджест новин Уряду від 26 квітня 2018 року
Глава Уряду відвідав новий корпус столичної дитячої лікарні «Охматдит»: заклад приймає пацієнтів
Перший пусковий комплекс Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» повністю оснащений і приймає пацієнтів з надскладними діагнозами. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час відвідання лікарні.
«Тут декілька років тому була руїна. Тисячі дітей не могли лікуватися, обстежуватися. Я взяв зобов’язання і першу частину комплексу ввели в експлуатацію. Сьогодні відбулось відкриття. Тут сучасне обладнання, гарний колектив, фахівці високого рівня. Моя мета - допомагати дітям. Перший пусковий комплекс повністю забезпечений обладнанням та персоналом, другий здамо до кінця 2019 року», - сказав Глава Уряду.
Він відвідав діагностичні центри лікарні і поспілкувався з персоналом, передусім молодими лікарями, які тільки-но розпочинають свій професійний шлях.
«Дуже добре, що є молоді люди. Дуже добре, що вони в свої 23-24 роки «живуть» справою цієї лікарні. Зараз ми займаємося питаннями збільшення зарплат лікарям», - сказав Глава Уряду.
Довідково
Будівництво нового лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ «Охматдит» розпочалося 2011 року, але з 2013-го було зупинене. В 2016 році Уряд Володимира Гройсмана відновив будівництво. Було проведено оновлення проектної документації, а також інвентаризацію обладнання, яке зберігалося здебільшого в підвалах у напівзібраному вигляді. За рішенням Кабінету Міністрів проект був розподілений на два пускові комплекси: 23,5 тис. кв. м та 43,5 тис. кв. м відповідно. В грудні минулого року перший пусковий комплекс отримав всі необхідні сертифікати експлуатації. В січні – квітні 2018 року встановили обладнання. Змонтовано лінійний прискорювач та комп’ютерний томограф.
Перший пусковий комплекс – це, передусім, діагностичні відділення лікарні, які технологічно можуть функціонувати при продовженні будівельних робіт 2-го пускового комплексу. Приймати пацієнтів готові відділення променевої терапії, відділення магніто-резонансної діагностики, відділення ультразвукової діагностики, центр служби крові, референс-центр з клінічної лабораторної діагностики та метрології.
Цього року розпочнеться будівництво другого пускового комплексу. Тут будуть працювати 40 відділень – в тому числі центр дитячої гематології, онкології і трансплантації кісткового мозку, а також розшириться відділення трансплантації кісткового мозку та інтенсивної мегадозової хіміотерапії. Це дасть можливість в 4 рази збільшити кількість процедур трансплантації кісткового мозку та запровадити метод «ТКМ» від неродинного донора. Саме такі процедури сьогодні є вкрай необхідними для України, адже операції подібного типу можливі наразі лише за кордоном.
У другому пусковому комплексі будуть також створені відділення онкології з інтенсивною хіміотерапією онкологічних захворювань на 20 ліжок для комплексного лікування онкологічних захворювань та центр екстреної медицини на 450 хворих за добу. Кількість операційних збільшиться вдвічі.
Світ має об’єднатися навколо питань ядерної безпеки, – Володимир Гройсман у музеї «Чорнобиль»
Питання ядерної безпеки сьогодні залишається вкрай актуальним в світі. Є ті, хто досі погрожують ядерною зброєю, а між тим людей має об’єднати прагнення недопущення трагедій.
Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час відвідання Національного музею «Чорнобиль». Глава Уряду вшанував пам’ять ліквідаторів аварії та ознайомився з експозицією закладу.
«Коли сталася аварія мені було 8 років, я пам’ятаю, як приховували катастрофу, як люди не могли усвідомити наслідки. Я у Вінниці жив у районі, де жили сім’ї, евакуйовані з Чорнобиля. Він так і називався «Чорнобиль». Я зростав разом з цими дітьми, разом ходив до школи. Цей біль мені близький, - сказав Володимир Гройсман. - Бачимо наслідки аварії: онкологічні захворювання, інші хвороби. На жаль, у світі залишилися люди, які погрожують застосуванням ядерної зброї. А світ навпаки має об’єднатися навколо безпеки».
Довідково
Національний музей «Чорнобиль» працює з квітня 1992 року і невипадково розміщений у спеціально реконструйованому історичному будинку Пожежної каланчі — пам'ятнику архітектури початку XX ст.. Неподалік музею свого часу розміщувалося Київське обласне управління пожежної охорони, яке взяло на себе основний удар з гасіння пожежі на ЧАЕС в квітні 1986 року. Експозиція музею присвячена хроніці чорнобильських подій 1986 року, аналізу причин і наслідків аварії. Тут налічується близько 7 000 різних експонатів - документи, карти з грифом «Таємно», фотографії. Велика кількість демонструються вперше. Існує електронна „Книга пам’яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, унікальні відеоматеріалами, комп’ютеризовані програми про катастрофу та її наслідки.
На сьогодні в Україні налічується 199 тис. учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у тому числі 58,1 тис. осіб з інвалідністю. Кількість потерпілих від аварії – 1,6 млн людей, у тому числі 48,4 тис. осіб з інвалідністю та 377,6 тис. потерпілих дітей.
Цього року Уряд заклав в Державний бюджет на 2018 рік 1,919 млрд грн видатків на фінансування соціальних програм для чорнобильців.
У ніч на 26 квітня 1986 року відбулися два теплових вибухи з подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку ЧАЕС. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики , як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Геннадій Зубко: У Раді Європи окреслили подальшу маршрутну карту децентралізації
Децентралізація є однією з найбільш успішних реформ, яка реалізується в Україні у співпраці з Радою Європи і Європейським Союзом. Затверджений у лютому поточного року новий план дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки щодо децентралізації передбачає продовження маршрутної карти не тільки з об’єднання і підсилення громад, а й щодо впровадження секторальної децентралізації. Це поетапна інструкція для громад щодо забезпечення нової якості в освіті, охороні здоров’я, адміністративних і соціальних послугах, безпечного і комфортного життя наших громадян». Про це під час виступу на «круглому столі» з питань децентралізації у штаб-квартирі Ради Європи у Страсбурзі заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Серед основних пунктів Плану – завершення процесу удосконалення законодавства про об’єднання та співробітництво територіальних громад; секторальна децентралізація та підвищення якості сервісів, реформування адміністративно-територіального устрою; сприяння гендерній рівності.
Клаудіа Лучіні, Директор з питань демократичного врядування та антидискримінації Генерального директорату-II з питань демократії відмітила, що План дій для України на 2018-2021 рр. направлений на допомогу Україні у впровадженні ключових реформ. Вона зазначила, що такий «круглий стіл» проводиться вперше, і такі формати спілкування та дискусій будуть проводитись і надалі.
Основне питання «круглого столу» — обговорення та напрацювання позиції щодо законодавчого регулювання питання дотримання законності в діяльності органів місцевого самоврядування в Україні.
«Передавши місцевій владі ресурси, повноваження, можливості, центральна влада має забезпечувати дотримання прав і свобод громадян відповідно до Конституції. Тому нам потрібно знайти інструмент, який можна назвати по-різному — адміністративний нагляд, контроль за дотриманням законодавства, — який, базуючись на принципах Європейської хартії місцевого самоврядування та європейського законодавства, буде рамкою для посилення співпраці центральної і місцевої влади. А головне – рамкою, яка даватиме можливості для розвитку громад. Тому що загальна мета і місцевого самоврядування, і центральної влади – покращення рівня життя українців, впровадження якісних сервісів і розвиток людського потенціалу. Тож маємо знайти спільне і компромісне рішення», — зазначив Геннадій Зубко.
Він повідомив, що Мінрегіоном у 2016 році був розроблений проект закону щодо посилення відповідальності посадових осіб та органів місцевого самоврядування за прийняття рішень, що порушують Конституцію та закони України, який отримав позитивний висновок від Ради Європи.
Георг Мільбрадт, Спецпосланник Уряду Німеччини з питань децентралізації в Україні відмітив позитивні результати реформи в Україні, професіоналізм та відповідальність Мінрегіону у її впровадженні. Він зазначив, що головне завдання сьогоднішньої дискусії – знайти компроміс між всіма учасниками «круглого столу» задля того, щоб реформа децентралізації та місцевого самоврядування й надалі відбувалась ефективно.
Нагадаємо, що заходи у Страсбурзі організовані за сприяння програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» спільно з програмою «U-LEAD з Європою». В обговоренні беруть участь Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода, представники Ради Європи, Спецпосланник Уряду Німеччини з питань децентралізації в Україні Георг Мільбрадт, народні депутати України, керівники профільних асоціацій місцевого самоврядування (Асоціації міст України, Української асоціації районних та обласних рад, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Асоціації об’єднаних територіальних громад).
Як лікують постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи і що зміниться з впровадженням реформи?
26 квітня - День пам’яті Чорнобильської трагедії
Люди, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримують необхідне лікування, а пов’язані з ним витрати частково чи повністю покриває держава. Із впровадженням медреформи медичне обслуговування і лікарські засоби так само будуть безоплатними чи надаватись на пільгових умовах.
Людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обслуговують у 300 медзакладах по всій країні - від районних поліклінік до клінік науково-дослідних інститутів. Крім того, діє 37 спеціалізованих медичних закладів, що забезпечують лікування людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. До переліку цих медзакладів, які затвердив Кабінет Міністрів, входить «Національний центр радіаційної медицини НАМН України», майже усі обласні клінічні лікарні, «Спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення МОЗ України», та обласні спеціалізовані диспансери радіаційного захисту (Харківський, Рівненський, Сумський, Чернігівський) та Київський міський тощо.
Загалом система медичного нагляду постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи складається з щорічної диспансеризації, амбулаторного, стаціонарного лікування і реабілітаційних заходів у санаторно-курортних умовах та реабілітаційних центрах.
МОЗ тримає на постійному контролі питання наповнення Державного реєстру України людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цей Реєстр був створений, щоби забезпечити довготривалий, автоматизований, персональний облік людей, які зазнали радіаційного впливу в результаті аварії на ЧАЕС, їх дітей і наступних поколінь, доз їх опромінення, оцінки стану їх здоров’я та його динаміки.
Люди, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримують необхідне лікування, а пов’язані з ним витрати, включаючи ліки, частково чи повністю покриває держава. У Держбюджеті на 2018 рік передбачено 42 391,4 тис. гривень для покриття цих витрат.
Уже цього року в країні розпочнеться медична реформа, що докорінно змінить систему охорони здоров’я. Впроваджується нова модель фінансування, що передбачає чіткі та прозорі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги, фінансовий захист громадян у випадку хвороби, ефективний та справедливий розподіл державних коштів та скорочення неформальних платежів.
Закон не передбачає стягнення з громадян жодної плати за необхідну їм медичну допомогу. Кожна медична послуга матиме визначений тариф, що буде оплачений закладу охорони здоров’я за лікування пацієнта державою. Обсяг послуг у рамках програми медичних гарантій залежить від обсягу фінансування системи охорони здоров’я, однак включатиме всі основні послуги, необхідні для якісного лікування.
Права та гарантії окремих категорій населення на безоплатне або пільгове медичне обслуговування, лікарські засоби чи вироби медичного призначення, що не входять до програми медичних гарантій, реалізовуватимуться згідно з іншими законами, що регулюють такі відносини («Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про охорону дитинства» тощо) коштом відповідних джерел фінансування.
Очікується, що у повному обсязі нова модель запрацює з 2020 року.
