Новини Уряду від 03 травня 2018 року
Глава Уряду: Енергосектор має бути прозорим і демонополізованим
Енергетичний сектор України має бути прозорим, демонополізованим і конкурентним, -сказав в інтерв’ю агентству «Інтерфакс – Україна» Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«У людей має бути право вибору, де їм купляти енергоресурс, по якій ціні і по якому сервісу, – це дуже важливо», - зазначив Глава Уряду.
Він наголосив, що основний орієнтир роботи в цій сфері – стати самодостатньою країною по енергоресурсах, тим більше, що поклади енергоресурсів і можливості виробництва енергії всередині країни у нас є достатніми.
«Наголошую, що ми могли за попередніх 10 років стати повністю енергонезалежною країною, але цього не сталося. Тепер ми взяли курс на енергонезалежність, на енергоощадність і на добичу власного українського газу, якого нам буде достатньо для забезпечення потреб держави», - сказав Прем’єр-міністр.
Він також торкнувся теми цін на газ та перемовин з Міжнародним валютним фондом щодо формули такої ціни. «Зараз ми поки що в діалозі щодо подальших рішень. У цьому питанні мене цікавить те, щоб захистити українців, - сказав Володимир Гройсман. - Оці всі балачки, що газ в Україні коштує 2, 3 тис., – це все безглуздя. Як може коштувати газ 3 тис. грн, якщо його ціна на європейських хабах зараз в середньому 250 доларів?! Людей просто дурять. Звісно, якщо на цьому всьому красти, то чим дешевше його ціна всередині країни, тим краще. Це уже відбувалося не раз, коли людям наче давали дешевий газ, а насправді просто списували на них, а продавали по ринкових цінах і крали на цьому сотні мільйонів і мільярдів доларів. Це не наш шлях. Але для мене головне питання, щоб ті, хто потребує допомоги держави, були реально захищені».
Окрему увагу Глава Уряду звернув на питання реформи вугільної галузі. «Я вважаю, що державна вугільна галузь дуже "тінізована" і дуже корумпована. Звідти треба вибивати всі ці тіньові схеми. Для мене це є принциповим питанням. Таке завдання я поставив перед Міністерством і Міністром (Міністром енергетики та вугільної промисловості України Ігорем Насаликом)», - сказав Володимир Гройсман. – «Заробляють» на всьому – на неефективності технологій, на обліку вугілля. По багатьох сферах там є питання», - сказав Володимир Гройсман.
Кабінет Міністрів України прийняв важливу постанову для дерегуляції будівельної галузі, яка дозволить Україні суттєво покращити позиції у щорічному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business та увійти у ТОП-10 рейтингу за показником «Отримання дозволів на будівництво» вже в цьому році. Відповідна Постанова КМУ № 327 була прийнята 25 квітня 2018 року. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе на своїй сторінці у Facebook.
«Минулого тижня Уряд прийняв важливу постанову, яка зменшує бюрократичні процедури та суттєво спрощує ведення бізнесу, зокрема, у будівництві. Так, вона полегшує здійснення технагляду простих об’єктів будівництва - незначного класу наслідків СС1, а це більше половини усіх об’єктів будівництва загалом. Крім того, скасовується необхідність обов’язкового отримання будівельної адреси та повторного отримання вихідних даних від ДСНС під час проектування. За підрахунками експертів, завдяки впровадженню цих змін вже у цьому році ми зможемо увійти у ТОП-10 Doing Business за показником «Отримання дозволів на будівництво», - сказав він.
Лев Парцхаладзе підкреслив, що за підрахунками експертів Світового банку 1 пункт у загальному рейтингу Doing Business дає можливість залучити близько 600 млн доларів інвестицій у економіку країни.
Проект постанови розроблений Міністерством економічного розвитку та торгівлі України спільно з Офісом ефективного регулювання (BRDO) та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Довідково
Doing Business - один з найпопулярніших рейтингів Світового банку, який характеризує стан інвестиційного клімату країни. Це результат щорічного дослідження, що оцінює простоту ведення підприємницької діяльності в 190 країнах.
Світовий банк розраховує цей індекс з 2003 року за такими критеріями, як легкість відкриття нового бізнесу, отримання дозволів на будівництво, реєстрація власності, отримання позики, захист прав інвесторів, сплата податків тощо.
Павло Ковтонюк про другий етап змін системи охорони здоров'я
Павло Ковтонюк, заступник Міністра охорони здоров’я, розповів «Громадському радіо» про те, які зміни очікують на систему охорони здоров'я, як фінансуватимуться лікарні, які вимоги існують до медичних закладів, які укладатимуть договори з Національною службою здоров’я (НСЗ).
Постанова, яка регулює тарифи (ставку, яку отримає медзаклад на рік за кожного пацієнта), почне діяти з першого липня. Другий етап медичної реформи передбачає підписання медичними закладами договорів з Національною службою здоров’я і перехід їх на принцип «кошти йдуть за пацієнтом».
До медичних закладів є низка вимог, які необхідно виконати перед тим, як укласти договір:
- надання певних сервісних послуг (можливість записуватися на візит до лікаря телефоном);
- можливість брати всі аналізи, передбачені переліком послуг, на місці;
- робота з електронною системою охорони здоров’я, можливість укладати електронні договори з боку медичного закладу.
"Якщо ці вимоги дотримані, Національна служба здоров’я підтверджує можливість укладання договору, і заклад переходить на роботу за тарифами, коли за кожного з нас оплачується ставка на рік. Вона складає 370 гривень як базова. Для тих, на кого витрачається більше часу, зусиль, медикаментів та іншого, ставки підвищені. Є підвищувальні коефіцієнти. Найвищий для маленьких діток від нуля до 5 років. Для того, щоб їх оглянути, іде більше часу. Ставка множиться на 4. Для категорії дітей від 6 до 17 років коефіцієнт складає 2,2. Для людей віком 40-65 ставка 1,2. Для людей понад 65 років ставка 2", - пояснює Павло Ковтонюк.
Деякі медичні заклади вже проводять попередні розрахунки (для них був розроблений спеціальний електронний калькулятор) для того, щоби оптимізувати свою роботу.
Державний бюджет фінансуватиме заклади, які ігнорують реформу, до кінця цього року. Якщо до кінця року заклад не переходить на роботу за новою програмою, доведеться місцевій владі шукати власні джерела, щоб утримувати його надалі.
Нагадуємо, що робити, якщо у медзакладі відмовили у підписанні декларації. Також залишайте відгук про ваш досвід підписання декларації із лікарем у формі зворотного зв’язку: https://goo.gl/forms/CL2mQGT20GwgOBAn2.
Підвищення мінімальної заробітної плати було продуманим і системним кроком Уряду, який дозволив розморозити питання оплати праці українців і підвищити середні зарплати по країні. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс – Україна» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Ми зробили дуже системний крок, який, на мій погляд, відкрив ще одну можливість, а саме розморозити в цілому заробітні плати. Можна сказати, що ми розпочали повертати борги працюючим українцям, тому що їх праця довгий час була недооціненою. Мінімальна заробітна плата підштовхнула середню зарплату. Я вважаю, що в цьому році середня заробітна плата вже може бути близько 10 тис. грн», - сказав Володимир Гройсман.
Він також зазначив, що подальший процес залежатиме від можливостей економіки. «Все має бути збалансованим. 3,2 тис. (Підвищення мінімальної зарплати з січня 2017 року) – це був наш чіткий розрахунок. Тому будемо йти далі. І як економіка буде реагувати, так ми і будемо рухатися далі, - сказав Глава Уряду. - Я – за те, щоб мінімальна заробітна плата зростала, я – за те, щоб галузеві зарплати зростали».
При цьому він зауважив, що детінізація зарплат у цілому дозволяє планувати роботу Пенсійного фонду, дефіцит якого може бути подоланий вже за сім років.
«Ми бачимо ліквідацію дефіциту за сім років. Багато залежить напряму від детінізації заробітних плат. Ми передбачали, що на три роки буде збережений дефіцит такий, який був, – майже 140 млрд грн. Він зараз зберігається, ми знаходимося в таргетованих межах. Далі будемо дивитися на ситуацію. Нам потрібно працювати більше над детінізацією, тому що сьогодні багатьом працівникам продовжують платити зарплатню в "конвертах", і це величезна проблема для України», - наголосив Прем’єр-міністр.
Мінрегіон пропонує чітко обмежити можливість підвищення щільності населення у забудові великих міст
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України оновлює державні будівельні норми, зокрема, пропонує ввести межі мінімальної та максимальної щільності населення у забудові та чітко обмежити можливість її підвищення з урахуванням конкретних умов. Відповідні зміни містяться у новому проекті ДБН Б.2.2-Х:201Х «Планування і забудова територій». Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе на своїй сторінці у Facebook.
«Зараз діючими нормами визначена максимальна щільність населення – 450 люд./га, при цьому обмеження її підвищення немає. Тобто вона може збільшуватися при наявності відповідного обґрунтування, і хто як хоче, так і обґрунтовує таку необхідність. У результаті – в деяких районах великих міст бачимо суцільну забудову щільністю 1000-2000 люд./га та повну відсутність благоустрою і соцінфраструктури. Щоб унеможливити в майбутньому такі ситуації та забезпечити людям комфортні житлові умови, у новому ДБН будуть встановлені конкретні обмеження можливості підвищення щільності – допускається її збільшення максимально до 20% (це до 540 люд./га) за 2-х обов’язкових умов», - сказав він.
Такими обов’язковими умовами є:
1 - розміщення на території мікрорайону підземних і/або багатоповерхових гаражів з автостоянками та велосипедними стоянками;
2 – наявність вбудовано-прибудованих закладів дошкільної освіти та об’єктів повсякденного та періодичного обслуговування, створення відкритих терас у житлових і громадських будинках.
Для можливості підвищення щільності населення у забудові ці умови мають бути виконані одночасно.
Оновлений ДБН «Планування і забудова територій» вже затверджений і буде опублікований найближчим часом.
Проект розроблений на заміну ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.2.4-1- 94 «Планування і забудова сільських поселень», ДБН Б.2.4-3- 95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств», ДБН Б.2.4-4- 97 «Планування та забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств», ДБН Б.1-2- 95 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження комплексних схем транспорту для міст України», СНиП ІІ-89-80 «Генеральные планы промышленных предприятий».
Зростання економіки несе більше можливостей для Уряду в питанні підтримки добробуту людей, відновлення промисловості та обслуговування боргу, який наразі створює великий тягар на державний бюджет. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс – Україна» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Буде ріст економіки більше – зможемо мати більше можливостей, - сказав Глава Уряду. – Нам потрібно, щоб наша економіка більше зростала, нам потрібні інвестиції, щоб ми більше отримували надходжень до бюджету».
При цьому він наголосив, що в нинішніх умовах управління боргом без зовнішньої підтримки буде вкрай важким.
«Тим із політиків, хто говорить, що це (борг) не проблема, я хочу сказати, що з такими людьми небезпечно мати справу, бо у них відсутній державний погляд і вони можуть завести країну до економічної трагедії. Тому, хочемо не хочемо, треба співпрацювати (з міжнародними організаціями)», - сказав Володимир Гройсман.
