Знов скорбота запалила свічку
22 червня 1941 року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті…
Був літній день, червневий день погожий,
Був ясен світ, і мирний труд спокійний,
І от біда – нечувана, страшна,
Вірвався зойк розпачливий – війна.
1418 чорних днів і ночей йшов український народ шляхом війни, через труднощі і незгоди, втрати і страждання, йшов, не шкодуючи сил в ім’я Перемоги.
Усе далі відходять сумнозвісні події Другої Світової війни. Ось уже 78 років промайнуло від тієї страшної пам’ятної червневої пори, коли пролунали слова: війна, та в пам’яті людській вони залишаться назавжди. В червні ми вкотре повертаємось думками до подій, пережитих нашим народом у страшні дні початку війни.
Напередодні, 22 червня на меморіальному комплексі Алеї Слави відбувся мітинг-реквієм до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні. У заході взяли участь керівництво міста, району, делегації від підприємств, установ, представники громадських організацій, жителі та гості міста.
Учасники церемонії вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання, адже 22 червня 1941 року – одна із найсумніших дат в календарі, яка трагічною сторінкою увійшла у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу — Друга Світова війна, яка забрала життя кожного п’ятого співвітчизника. Цей день нагадує нам про всіх загиблих, закатованих у неволі, які померли в тилу від голоду та поневірянь і лиш вічний вогонь, сірі постаті монумента, викарбувані імена нагадують нам про вічну пам’ять і вічну скорботу.
Сьогодні вже мало залишилося серед живих тих, хто зі зброєю у руках захищав нашу Батьківщину. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям і гіркі спогади про те лихоліття не полишають нас, вони передаються від батьків до дітей, з покоління у покоління. Ні ми, ні наші нащадки ніколи не забудемо про велич подвигу і жертовність наших співвітчизників, які здобули Перемогу! Вони навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.
І наш святий обов’язок сьогодні – зберегти мир, спокій і злагоду у суспільстві задля світлої пам’яті тих, хто ціною свого життя йшов до Перемоги.
