Головне управління ДПС у Київській області інформує
Орест Вітик: «81% платників податків Київщини подають звітність в електронному вигляді»
«З кожним звітним періодом все більше платників податків долучаються до он-лайн спілкування з контролюючими органами. На сьогодні 141,6 тисяча платників, які перебувають на обліку в територіальних органах ГУ ДПС у Київській області, оцифровували свій документообіг. Це на 3,4% або 10 тисяч платників більше показника 2018 року»,- зазначив в.о. начальника податкової служби регіону Орест Вітик.
Аналізуючи у розрізі податків, форвардами подачі звітності в електронному вигляді зі стовідсотковою питомою вагою стали платники податку на додану вартість, а це 17,2 тисяч платників. На другому місці – подання звітності з акцизного податку - 87,5%. Звітність з податку на прибуток підприємств -79,1% та єдиного податку - 59%.
ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників, що сервіс «Електронний кабінет платника» функціонує за принципами прозорості, контрольованості, інтеграції із системами, що використовуються платниками податків, повноти функціоналу та спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними.
Вхід до «Електронного кабінету платника» здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua з використання електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів
Як нараховується та сплачується єдиний внесок ФОП- платниками єдиного податку?
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що фізичні особи - підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (далі - ФОП) самостійно визначають для себе базу нарахування єдиного внеску (далі - ЄВ), але місячна сума нарахованого ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць та не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом України № 2464-VІ.
Яка сума мінімального страхового внеску на місяць?
Мінімальний страховий внесок на місяць визначається як добуток встановленого розміру ЄВ (22%) та місячного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом:
у 2020 мінімальний страховий внесок з ЄВ становить 4723 х 22% = 1039,06 грн., квартальна сума дорівнює 3117,18 грн. (1039,06 х 3).
Яка максимальна база нарахування Єдиного внеску?
Максимальна база нарахування ЄВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати. У 2020 - це 70845грн.
Тобто, максимальний страховий внесок у 2020 - 15 585,90 грн.
Яку звітність подавати?
ФОП, незалежно від обраної ними системи оподаткування, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додатка 5 (далі - Звіт).
Коли подавати звіт?
Один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.
Таким чином, граничним терміном подання ФОП Звіту за 2019 рік є 10 лютого 2020 року.
Як подавати звітність?
У будь-який зручний спосіб на вибір платника:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Коли сплачувати?
ФОП – платники ЄП мають сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Також ФОП можуть сплачувати ЄВ авансовими платежами до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми ЄВ, сплачені авансовими платежами, врахуються платникам при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Тобто, граничний термін сплати ЄВ для ФОП - це 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Якщо останній день строку сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Де знайти бюджетні рахунки?
На субсайті ГУ ДПС у Київській області за посиланням https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
- Чи повинні використовувати РРО ФОП першої групи, які реалізують технічно складні товари, що підлягають гарантійному ремонту: складні дитячі іграшки, спортивне обладнання, тощо?
З 1 січня 2020 року ФОП – платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО, окрім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також продають лікарські засоби, вироби медичного призначення.
- Чи повинні використовувати РРО магазини, які знаходяться на ринках, але належать ФОП другої групи?
Відповідно до п.п.296.10. статті 296 Податкового кодексу реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи; другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Дохід від продажу (обміну) яких земельних ділянок не оподатковується?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що пунктом 1 статті 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - Кодексу) встановлені норми безоплатної передачі земель громадянам із земель державної та комунальної власності:
- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться ФГ. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;
- для будівництва і обслуговування житлового будинку, для господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого ним внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Кодексу залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації (п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI ).
Крім того, пунктом 172.1 ст. 172 Податкового Кодексу передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Таким чином, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого ним внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Кодексу залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.
Крім того, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (земельна ділянка придбана не у процесі приватизації).
Дізнайтеся, чи потрібно вам подати декларацію про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що наймані працівники та фізичні особи, які протягом року отримували доходи виключно від податкових агентів, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - Декларація) не подають.
Фізичні особи заповнюють та подають Декларацію до контролюючого органу за місцем податкової адреси у випадку, якщо:
- ведуть самостійну професійну діяльність;
- отримують дохід від неподаткових агентів (від приватних осіб), оренди, суборенди, лізингу, інвестиційних та іноземних активів;
- отримали спадщину. Проте Декларацію подавати не потрібно, якщо об'єкт спадщини оподатковується податком на доходи за ставкою 0%. Це стосується спадщини родичам першого та другого ступеня споріднення, особам з інвалідністю I групи, дитині-сироті або позбавленій опіки. Також декларувати спадщину не доведеться, якщо спадкоємець заплатить за неї ПДФО до нотаріального оформлення;
- збираються виїжджати на постійне проживання в іншу країну;
- мають право на податкову знижку;
- ведуть підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування;
- отримують дохід від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на земельній ділянці площею понад 2 га.
Термін подачі декларації для фізичних осіб у 2020 році - до 1 травня (якщо людина виїжджає на постійне проживання в іншу країну - то не пізніше за 60 днів до від'їзду). У 2020 році податкову декларацію подається за звітний 2019 рік.
Звертаємо увагу, що у 2020 році річна податкова декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 року №177.
Оподаткування продажу об’єкта нерухомості
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що отриманий платником податку дохід від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року об’єкту нерухомого майна: житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), та земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Якщо майно було отримане платником у спадщину, то умова щодо перебування його у власності платника понад три роки на таке майно не розповсюджується.
Дохід, отриманий від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з перерахованих об'єктів нерухомості, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в абзаці першому цієї статті, оподатковується за ставкою 5%.
Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.
Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва визначається Фондом державного майна України.
Нотаріус посвідчує договір продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами за наявності оціночної вартості нерухомого майна, зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку та документа про сплату податку до бюджету та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, його вартість та суму сплаченого податку.
Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.
Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.
Якщо однією з сторін договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи ФОП, така особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).
Черговість продажу об’єктів нерухомого майна визначає фізична особа - продавець майна. Відповідальність за нарахування, своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує та виплачує дохід, фізична особа, яка продає або обмінює з іншою особою нерухомість.
Оприлюднено новий порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування
З 1 лютого 2020 року діятиме новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Документ оприлюднено на офіційному сайті Уряду.
Порядком, зокрема, визначені:
- Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1);
- Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (додаток 2);
- Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3);
- форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4);
- Таблиця даних платника податку на додану вартість (додаток 5);
- форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 6);
- форма Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 7).
Також постановою затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Це надає платникам податків можливість адміністративного оскарження всіх рішень про відмову реєстрації податкової накладної, що сприятиме прискоренню врегулювання досудових спорів.
Порядком, зокрема, визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).
Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/
