27 квітня - 100 років з дня народження Дубошія Миколи Наумовича
Людське життя не можна вимірювати роками... Воно завжди безцінне, неповторне, особливо коли прожите задля гідної справи. Тому, у день 100-річчя від дня народження почесного жителя міста Яготина Миколи Наумовича Дубошія, хотілося б згадати про його життєвий шлях.
Микола Дубошій народився у 1920 році у селянській родині. Перед самою війною закінчив нашу школу та працював трактористом Яготинської машинно-тракторної станції.
У жовтні 1940 року був призваний в Червону Армію, служив в артилерійському полку. З перших її днів рядовий 237 дивізії, поряд з такими ж юнаками, як сам, грудьми став на захист матері-Вітчизни.
Всього було за роки воєнного лихоліття: здавалося, просто чесно служив, виявляється – був героєм. У боях німецько-радянської війни був важко поранений в голову і в ногу, до літа 1943 року перебував на лікуванні в госпіталі. Після лікування брав участь у визволенні Лівобережної України, у визволенні Києва, в боях в Карпатах. Сержант Микола Наумович Дубоший нагороджений трьома орденами 3-го, 2-го та 1-го ступеня, ставши повним кавалером ордена Слави.
У травні 1946 року був демобілізований. Перемогу зустрів командиром полку мінометників.
Після війни Микола Наумович повернувся у рідний Яготин та до рідної школи № 3, якій віддав більше тридцяти років життя, працюючи учителем фізкультури, а потім трудового навчання.
У 1969 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького. З 1994 року почесний громадян міста Яготина.
Звичайно, життя прожити – не поле перейти. На цій вибоїстій дорозі він завжди йшов вперед, не пасуючи перед труднощами, долаючи перешкоди і випробування.
Микола Наумович був твердо переконаний у перемогу, бажав досягти кращого, прагнув цінувати кожну прожиту мить, ділився своїм досвідом і талантами з учнями та згуртовував і випромінював любов до людей та життя.
