A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Яготинська міська рада
Київська область, Бориспільський район

Вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників

Дата: 08.05.2020 10:57
Кількість переглядів: 731

У цій урочистій тиші ми пам'ятаємо минуле і в цю хвилину не тільки про загиблих, але й живих нагадує заклик, що стукає в серці, клятва, обіцянка: "Ніхто не забутий, ніщо не забуте".

8 травня 2020 року з нагоди Дня пам’яті і примирення в Україні та відзначення 75-ї річниці від Дня Перемоги виконувач обов’язків міського голови Сергій Овчаренко, голова Яготинської районної державної адміністрації Олександр Кудрявський, голова Яготинської районної ради Петро Гайдай та голова Яготинської районної організації ветеранів України Віктор Ляшенко поклали квіти до Вічного вогню та Братської могили на Меморіальному комплексі «Алея Слави» та вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. 

Сплять мільйони загиблих в окопах

Це моєї країни сини,

Де була б ти сьогодні Європа, де була б ти якби не вони.

Пам'ять… Це не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам'ять наших дідів, батьків і старших братів, пам'ять вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам'ять тих, хто поліг смертю хоробрих, пам'ять всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна ... Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. 

75 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей. Все далі відходять грізні роки Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.

Мільйони людей забрала війна та загиблим не болить - це у живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. Поклонімося ж тим, хто поліг у бою, адже подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться в пам’яті українського народу.

Весна. Рік сорок п’ятий.

Зітхнула звільнена земля,

Здригнулося від болю за синами.

І мирним житом впала на поля.

Вже в котрий раз те жито сходить, 

І правнуків благословляє на життя.

Але той травень, переможний травень

Вовіки не зазнає забуття.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень