УВАГА ЗМІЇ!
Літо – сезон збору ягід, грибів, лікарських трав, сінокісних робіт, мандрівок лісами і горами. Саме в цей період частішають випадки укусів людей зміями. Вибираючись до лісу, лугу, в гори варто пам’ятати, що це їх територія, де ми є ненадовго гостями.
Незважаючи на те, що на Україні статистика рідко фіксує летальні випадки від укусу змій, радимо вам бути вкрай обережними і уважними, взувати щільне взуття та одягати одяг із цупкої тканини, перш ніж ступати у траву чи чагарник – пошарудіти там довгою палицею.
Симптоми отруєння. Зміїна отрута містить багато активних речовин, зокрема ферментів, які викликають порушення судинної й клітинної проникності, внутрішньо-судинне згортання крові.
На місці укусу змії видні дві ранки від її отруйних зубів. Дуже швидко настає місцева больова реакція, швидко розповсюджується набряк, можливе утворення великих крововиливів. При потраплянні отрути в кров загальна реакція нерідко проявляється одразу, в інших випадках дія розпочинається через 30 – 60 хв: запаморочення, сонливість, головний біль, нудота, блювання, кровотеча із слизових оболонок, частий пульс, колапс, інколи збудження й судоми. Смертельні випадки реєструються дуже рідко.
Перша допомога при укусі змії
При наданні першої допомоги при укусах отруйних змій треба відійти від ряду хибних уявлень:
- розрізи шкіри на місці укусу змії для провокації кровотечі не будуть сприяти видаленню отрути, а небезпека розвитку вторинної інфекції стає реальною, також під час невмілого розрізання шкіри можна ушкодити сухожилля, що призведе до інвалідності;
- накладання джгутів, «закруток» із підручних засобів посилює відтік отрути в лімфатичну систему і тому не виключає її системного розповсюдження, а безконтрольне застосування артеріального джгута (закрутки) може призвести до розвитку тяжкого ішемічного ушкодження кінцівки.
Припікання місця укусу неефективне, тому що довжина отруйних зубів змії інколи більше сантиметра. При цьому отрута проникає в тканини, і поверхневе припікання нездатне її зруйнувати. А на місці припікання утворюється струп, під яким починається нагноєння.
У першу чергу необхідно постраждалого покласти так, щоб голова була опущена нижче рівня тулуба для попередження ортостатичних порушень мозкового кровообігу.
Потім треба приступити до відсмоктування отрути з рани, пам'ятаючи про можливу небезпеку орального отруєння зоотоксином. Наявність у ротовій порожнині тріщин, каріозних зубів й ран слизової оболонки не є протипоказанням для відсмоктування отрути. Справа в тому, що дія будь-якої отрути залежить від того, яка доза приходиться на кілограм маси тіла. А кількість отрути, яка може при відсмоктуванні потрапити до організму людини, яка надає допомогу, настільки мала, що не може причинити шкоди. Тільки відсмоктану рідину треба випльовувати.
Енергійне відсмоктування протягом перших 5–7 хв після укусу дозволяє видалити до 40% зміїної отрути, а через 15–20 хв –тільки 10%.
Людині, яку вкусила змія, пити спиртні напої категорично забороняється. Алкоголь не являється протиотрутою, як вважають деякі, а навпаки, утруднює виведення отрути з організму, посилює її дію.
Чинники, які сприяють збільшенню ураження при укусах отруйних змій:
• вік постраждалого, маса тіла і загальний стан — токсичні ефекти укусу більш виражені у дітей і людей, зляканих зустріччю
зі змією;
• місце локалізації укусу і його глибина: укуси у кінцівки менш небезпечні, ніж укуси в голову і тулуб;
• доза отрути залежить від розміру змії, тривалості подразнення змії, стану отруйних зубів, стану отруйних залоз до моменту укусу (повні чи порожні);
• фізичне навантаження, швидка ходьба, біг (особливо одразу після укусу) прискорюють системне потрапляння зоотоксину з первинного депо;
• присутність бактерій, особливо аеробів, у роті змій і на шкірі постраждалого забезпечують швидке інфікування нежиттєздатних тканин у місці укусу.
