Новини Уряду від 26 березня 2018 року
Глава Уряду: Маємо інвестувати в розвиток правоохоронної системи
Цього року обсяг бюджетних асигнувань на цілі Національної гвардії України становить 800 млн грн, і подальше забезпечення правоохоронців, як з огляду на озброєння, так і з огляду на грошове забезпечення, - одне із завдань Уряду на найближчу перспективу. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час відвідання Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного Центру підготовки підрозділів Нацгвардії.
"За 4 роки вдалося створити умови (роботи Нацгвардії), будемо і надалі працювати, аби був забезпечений боєць. Цього року виділяємо на потреби Нацгвардії 800 млн грн. У Міністерства (МВС) є стратегія (розвитку Нацгвардії), будемо в неї інвестувати. Будемо іти в ногу з часом", - сказав Володимир Гройсман.
Він звернув увагу, що забезпечення Нацгвардії за окремими позиціями - передусім озброєння - стимулює розвиток вітчизняного ВПК, адже значна частка техніки - українського виробництва.
Міністр соціальної політики Андрій Рева в інтерв’ю журналістам розповів про варіанти вирішення проблеми низьких пенсійних виплат для людей зі значним розміром трудового стажу та малими зарплатами. «Проблема полягає у тому, що суми внесків до пенсійної системи є різними. З 2000-го року все прозоро та зрозуміло – державного регулювання практично не було. А ось трудовий стаж людей, які вийшли на пенсію до 2000-го року, прийшовся переважно на радянські часи. І тут виникають запитання, тому що тоді держава регулювала зарплати – фактично встановлювала їх. До того ж були сфери, які хронічно недофінансовувалися. Наприклад, селяни в колгоспі – що вони могли на трудоднях заробити? Навіть, коли їм почали платити після 1965 року, це були копійки. А санітарка, молодший медичний персонал, зарплати 60-80 карбованців. 40 років людина працювала і має пенсію 1300-1400 гривень», - сказав Андрій Рева.
За словами Міністра, сьогодні триває робота з визначення механізмів вирішення цієї проблеми, обговорюються різні варіанти, але за будь-яких умов єдина формула пенсійного забезпечення залишиться незмінною.
«Перший варіант, який розглядається, – це збільшення мінімальної зарплати. Підвищуємо мінімальну зарплату – збільшуються мінімальна пенсія та надходження до Пенсійного фонду. У інших пенсія не зростає, бо у них індексація, а ось на людей з маленькою пенсією та великим стажем це позитивно вплине. Є інший варіант, запропонований народним депутатом від Радикальної партії Юрієм-Богданом Шухевичем. Його ідея – взяти існуючу формулу та застосувати при визначенні пенсій до 2000-го року будь-які 5 років найбільшого заробітку, а після цього скласти ці коефіцієнти. Таким чином, загальний коефіцієнт буде більшим, ніж у людини, яка вийшла на пенсію після 2000-го року», - пояснив урядовець.
Разом з тим усі зміни відбуватимуться в рамках бюджету Пенсійного фонду.
«Потрібно, щоби наші бажання відповідали нашим можливостям. Підкреслюю – ми не надрукували жодної гривні, щоб профінансувати пенсійні виплати. Ми не брали кредити, не брали борги в МВФ. Усі підвищення пенсій Україна здійснила в рамках додаткових надходжень від сплати ЄСВ до Пенсійного фонду, – ось чим наш Уряд відрізняється від усіх попередніх», - резюмував Андрій Рева.
На зустрічі з бізнесом Геннадій Зубко окреслив антикорупційну маршрутну карту у будівництві
Сьогодні ми говоримо про два важливих напрямки — що держава робить для розвитку будівельного бізнесу та чого держава очікує від бізнесу. Дерегуляція у будівництві та усунення корупційних ризиків – пріоритетні завдання Мінрегіону. І до виконання цих завдань, особливо у питаннях усунення корупції, ми підходимо системно, оперативне реагування у кожному окремому випадку – не вирішує проблем. Тому в нас є антикорупційна маршрутна карта, якою ми рухаємося спільно з міжнародними партнерами та експертами (BRDO та IDLO), а також громадським сектором – Реанімаційним пакетом реформ (РПР) і громадською ініціативою «Разом проти корупції». Про це на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.
«Ми наразі працюємо у трьох головних напрямках: перегляд Державних будівельних норм (ДБН), прозорість і публічність містобудівної політики, удосконалення системи держархбудконтролю», — зазначив Геннадій Зубко.
Віце-прем’єр-міністр розповів, що перегляд застарілих ДБН і погодження відхилень — у зоні особливої уваги Мінрегіону.
«Розпочата системна робота має наблизити цю сферу нормування до європейської. Перегляд державних будівельних норм – процес постійний і системний, адже наука не стоїть на місці, з’являються нові матеріали і технології будівництва, підвищуються вимоги до енергоефективності, екологічності тощо. Вже на кінцевому етапі затвердження ДБН щодо можливості проектування вбудованих у житлові будинки дитсадків та початкових шкіл та 360-й ДБН. Думаю, у найближчі два тижні ми їх затвердимо», — сказав урядовець.
Прозорість і публічність містобудівної політики — ще один напрям, у якому рухається Мінрегіон для усунення корупції у галузі. «Наше завдання — забезпечити якість та прозорість розроблення документації з просторового планування (містобудівної документації). Вже прийняті у першому читанні законопроект №6403, що спрямований на забезпечення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) єдиною документацію із просторового планування та законопроект №7085, який встановлює єдиний порядок присвоєння адреси об’єкту будівництва та удосконалює порядок ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури. Розпочата розробка Містобудівного кадастру», — наголосив Геннадій Зубко.
Також суттєвим кроком у запобіганні корупції стали прийняті у минулому році закони №1817 і №2020, які спростили дозвільні процедури, скасували категорії складності об’єктів будівництва й перешли до класу наслідків (СС1, СС2, СС3), визначили перелік будівельних робіт, які не потребують дозволу, скасували вимогу щодо отримання вихідних даних та технічних умов від ДСНС тощо.
«Впроваджено е-послуги в будівництві та ліцензуванні. На сьогодні вже надано більше 4200 е-послуг у будівництві. З метою недопущення зловживань органів контролю, постановою Уряду встановлені чіткі строки для забудовників на усунення недоліків, що виявлені під час перевірок об’єктів будівництва», — підкреслив він.
За словами Віце-прем’єр-міністра, важливий блок – децентралізація повноважень ДАБІ. «На сьогодні – вже 92 населених пункти взяли повноваження ДАБІ, зокрема 21 обласне місто, крім Полтави, Хмельницького і Запоріжжя. Але ми бачимо, що з передачею повноважень на місцевий рівень спускається і корупція. Тому аналіз регуляторних механізмів на місцях має раз і назавжди викорінити це проблемне питання. «Зараз ми спільно з Державною регуляторною службою аналізуємо всі регуляторні акти, які працюють на місцевому рівні. Наша мета – прибрати всі корупційні чинники, які заважають розвитку будівельного бізнесу на місцях та покращити за рахунок цього інвестиційний клімат», — зазначив Геннадій Зубко.
Також Віце-прем’єр-міністр у контексті питання щодо корупції на місцях навів приклад, коли недобросовісні забудовники навмисно переводять клас наслідків свого об’єкта в СС3 (зі значним наслідками, що потребує звернення до центральної влади), і таким чином відмовляються працювати з місцевим самоврядуванням. «Важливо, щоб зі свого боку і будівельний бізнес перестав шукати можливі обхідні шляхи для домовленостей з органами центральної влади, оминаючи закон», — підсумував він.
4 квітня в Україні запрацює нова система контролю якості та безпечності харчових продуктів
4 квітня в Україні запрацює нова система контролю якості та безпечності харчових продуктів. Про це під час прес-брифінгу сказала Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Ідеться про набуття чинності Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
За словами Віце-прем`єр-міністра, новий закон, з одного боку, створить умови для забезпечення кращої якості та безпечності харчової продукції для споживачів, а з іншого – запровадить чіткі і прозорі процедури перевірок, що мінімізують корупційні ризики і сприятимуть розвитку чесної конкуренції. Ключовими новаціями нового закону Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала ризик-орієнтований підхід до перевірок операторів ринку та запровадження Акта перевірки.
Підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей (наприклад, у магазині, де продається запакована продукція тривалого зберігання, ризиків менше, ніж у магазині, де продається свіже м`ясо). Також, за новим законом, інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки, згідно з Актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики.
За порушення нового закону передбачені жорсткі санкції. Так сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень – залежно від скоєного правопорушення. У разі виявлення на виробництві факторів, що становлять небезпеку життю і здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів.
Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала політиків утриматися від спекуляцій нормами нового закону, покликаного покращити якість і безпечність харчових продуктів в Україні і захистити добросовісних операторів ринку від тиску контролюючих органів.
