26 квітня – День Чорнобильської трагедії
Вшановуючи сумнозвісну 35-ту річницю Чорнобильської катастрофи, подумки повертаємося до 26 квітня 1986 року, коли на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, яка спричинила найбільшу у світі техногенну катастрофу. Вона стала болючою історією для всього світу і залишається важкою спадщиною майбутнім поколінням багатьох держав.
Саме 26 квітня 1986 року о 01 годині 25 хвилин над четвертим реактором Чорнобильської АЕС, з інтервалом у кілька секунд, прогриміли два вибухи і нічну темряву розірвало полум’я. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. Українці вперше зустрілися з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.
Ось вже 35 років біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ті події.
Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів. Пам'ятаючи історію, ми ніколи не повинні забувати героїзму пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, представників усіх професій, котрі брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Їхній подвиг назавжди записаний у літопис людської мужності й навічно залишиться в пам'яті українського народу.
Промені смерті не змогли знищити дух героїзму, солідарності і самовідданості тих чоловіків і жінок, які боролися в Чорнобилі з ядерною стихією.
Ми схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді в ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті.
З кожним днем стає все менше людей, які могли б із власного досвіду розповісти про подвиг, зроблений ними на Чорнобильській АЕС. Кожної години нещадний атом підриває здоров'я тих, хто за позовом серця заради благополуччя і безпеки кожного із нас працював на забруднених територіях. Вони йшли на цей подвиг за покликом серця, не думаючи про нагороди, відзнаки та пільги.
Вклоняємося тим, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий синівський обов'язок перед рідною землею і рідним народом – зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України та інших держав.
35-ту весну ми разом згадуємо і сумуємо за героями, які віддали власні життя заради наших. Вічна і світла їм пам'ять…
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров'я без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті. Священна пам'ять про ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу!
Дорогі ліквідатори, від усього серця бажаю Вам доброго здоров'я, міцності духу, сімейного благополуччя, оптимізму та впевненості у завтрашньому дні, миру та спокою.
З повагою
Яготинський міський голова Наталія ДЗЮБА
