Кібербулінг
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.
Видами кібербулінгу можуть бути:
перепалки – обмін короткими гнівними та запальними репліками з використанням комунікаційних технологій;
нападки – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви, багато смс-повідомлень, постійні дзвінки;
наклепи – поширення неправдивої, принизливої інформації;
самозванство – використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах) задля здійснення від її імені негативної комунікації;
публічне розголошення особистої інформації – поширення особистої інформації, наприклад, шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
кіберпереслідування – приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
онлайн-грумінг – побудова в мережі Інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото.
Основними ознаками кібербулінгу, так як і булінгу, є:
систематичність;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Якщо кібератаки поодинокі, доречно їх ігнорувати. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії. Якщо ж вступати в перепалку з булером, негативні комунікації продовжуються. У випадках, коли надходять систематичні листи із погрозами, важливо, як докази суду, зберігати скрін-шоти зі сторінок у соцмережах, особисті переписки між учасниками, фото та відеоматеріали.
За вчинення булінгу наступає адміністративна відповідальність, а саме: за вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року, караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Пам’ятайте! Цькування в соцмережах – зовсім не забавки, а серйозне порушення прав інших, яке може закінчитися судовою залою, а вчасна фахова допомога зможе захистити вас та ваших близьких від нових викликів сьогодення.
Яготинське бюро правової допомоги»
відділу безоплатної правової допомоги
Броварського МЦ НБВПД
