Пам’ятка суб’єкту господарювання та фізичній особі-підприємцю щодо здійснення виїзної та виносної торгівлі
Виїзна та виносна торгівля належить до роздрібної торгівлі через дрібнооптову мережу і є однією з форм поза магазинного продажу товарів, під час якого приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання встановлено Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.1996 № 369, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 1996 р. за № 372/1397 (надалі - Правила).
Продаж товарів здійснюється через:
пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-палатки), розноски, лотки, столики тощо.
Виїзна та виносна торгівля може здійснюватися на ринках, ярмарках або в інших дозволених для цього місцях. Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу (погодження) місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування). Видаються такі дозволи (погодження) відповідно до вимог п. 16 Правил:
Земельного кодексу України;
законодавства про благоустрій населених пунктів, планування і забудову території;
санітарного та епідемічного благополуччя населення;
пожежну охорону;
державну дорожню поліцію;
архітектуру.
Так, згідно п. 30 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 виїзна та виносна торгівля продовольчими товарами, готових до вживання, а також продаж швидкопсувних товарів за межами торговельного приміщення здійснюється у відведених для цього місцях із розміщенням тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм, а також за умови наявності дозволу (погодження) пересувних тимчасових споруд (далі - МАФ).
При цьому п. 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. № 198 встановлено заборону на розміщення малих архітектурних форм:
біля фасадів адміністративних і культових будівель;
безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою територій;
ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;
в охоронних зонах інженерних комунікацій;
на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім тимчасових споруд, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків);
на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проєктом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);
ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.
Зазначимо, що у різних нормативних актах визначення МАФів відрізняються. Так, згідно ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає малу архітектурну форму (МАФ) як елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До МАФів належать:
альтанки, павільйони, навіси;
паркові арки (аркади) і колони (колонади);
вуличні вази, вазони і амфори;
декоративні та ігрові скульптури;
вуличні меблі (лавки, лави, столи);
сходи, балостради;
паркові містки;
огорожі, ворота, грати;
інформаційні стенди, дошки, вивіски;
інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Водночас п. 4 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. № 198 визначає, що МАФом для провадження підприємницької діяльності є невелика (площею до 30 квадратних метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.
Однак всі об’єкти виїзної (виносної) торгівлі відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підпадають під визначення тимчасових споруд. Тимчасова споруда торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до будівель, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, встановлена тимчасово без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Незалежно від того, є об’єкт виїзної (виносної) торгівлі МАФом, тимчасовою спорудою або просто автофургоном, на розміщення такого об’єкта торгівлі потрібен дозвіл (погодження), який видається органом місцевого самоврядування.
Зазначимо, що законодавство стосовно видачі таких дозволів ще потребує вдосконалення. Повного переліку документів, які подаються до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу (погодження) на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, у окремому законодавчому акті не визначено. Такі переліки встановлюються органами місцевого самоврядування у їх рішеннях на підставі низки законодавчих актів, а тому можуть відрізнятись в залежності від регіону.
Приблизний перелік документів, які необхідно надати органу місцевого самоврядування для отримання дозволу (погодження) на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, такий:
схема розміщення об’єкта, узгоджена органами дорожньої поліції і відділом містобудування та архітектури міської (сільської, селищної) ради;
копія правоустановчих документів на земельну ділянку для розміщення стаціонарного об’єкта, в межах якої здійснюється виносна торгівля;
асортиментний перелік продукції для реалізації, погоджений територіальним органом Держпродспоживслужби;
копія договору на вивіз твердих побутових відходів по об’єкту, укладеного із спеціальним підприємством, що має спеціальний транспорт з вивозу та утилізації побутових відходів;
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі - ЄДР);
копія санітарного паспорта автомобіля (під час торгівлі з автотранспортних засобів продовольчими товарами).
При цьому орган місцевого самоврядування може відмовляти у наданні дозволу (погодження), зокрема, з таких причин:
подання встановленого пакета документів не в повному обсязі;
виявлення недостовірної інформації в поданих документах;
цільове призначення наявної у заявника земельної ділянки (у разі виїзної торгівлі) не відповідає предмету дозволу (погодження);
відсутність у переліку основних видів діяльності суб’єкта господарювання згідно з даними ЄДР виду діяльності, пов’язаного із предметом дозволу (погодження).
У разі відмови у наданні дозволу (погодження) орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про відмову у видачі дозволу (погодження) та надати заявнику обґрунтовану відповідь із зазначенням причин відмови. Відмову у наданні дозволу (погодження) може бути оскаржено згідно з Законом України «Про звернення громадян» або у судовому порядку. Важливо: норми законодавства не забороняють заявнику після отримання відмови та усунення її причин подати заяву повторно.
Під час здійснення виїзної та виносної торгівлі дозволено не використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) за обов’язкового використання розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) за умови, що граничний розмір річного обсягу операцій із продажу товарів не перевищує 200 000 грн. Це передбачено п. 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2000 р. № 1336.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання не зобов’язані застосовувати РРО та КОРО під час здійснення виїзної торгівлі у таких випадках під час:
продажу товарів фізичними особами-підприємцями, які належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО згідно з вимогами Податкового кодексу України;
здійснення фізичними особами-підприємцями торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;
продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу (за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних продовольчих товарів);
продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерни, цистерн, бочок та бідонів;
якщо в місці отримання товарів операцій з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.
Для здійснення виїзної (виносної) торгівлі промисловими та продуктовими товарами ліцензія не потрібна, крім торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню, зокрема алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Під час здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу (погодження) органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 17 000 грн. до 34000 грн. з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього правопорушення, чи без такої згідно ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А також при повторному порушенні протягом року або якщо дохід отримано у великих розмірах (17 000 грн. і більше) застосовується штраф у розмірі від 34 000 грн. до 85 000 грн. з конфіскацією продукції.
Крім того, під час здійснення виїзної (виносної) торгівлі, як і при звичайній торгівлі у приміщенні, встановлено відповідальність за порушення:
прав споживачів – ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»;
санітарного законодавства, якості стандартів продукції – ст. 42, 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
трудового законодавства – ст. 42, 164, 188 Кодексу законів про працю;
правил торгівлі – ст. 155, 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також у разі порушень суб’єктом господарювання правил благоустрою, санітарних та протипожежних норм, правил торгівлі, орган місцевого самоврядування може скасувати дозвіл (погодження) на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі. Про такі порушення органу місцевого самоврядування повідомляють органи Держпродспоживслужби, Держпожежнагляду, інші правоохоронні та контролюючі органи.
Інформує сектор торгівлі, підтримки підприємництва та
реклами апарату Яготинської міської ради
