Курган Телепень
Яготинська ТГ
Бориспільського району, 07700
Розташований посеред поля неподалік
села Гензерівка
Про місце
Курган Телепень вирізняється своєю унікальністю як історична, археологічна та ботанічна пам’ятка. Він має висоту до семи метрів та належить до так званого майданного типу, тобто з заглибиною посередині чаші, і по формі нагадує павука.
Швидше за все, курган мав культове призначення. Наші далекі предки для ведення календарного відліку та визначення днів рівнодення і сонцестояння будували спеціальні споруди, що називалися «майданами» (в перекладі з перської чи арабської – «місце всередині»).
Місцеві старожили донині наділяють Телепень містичною енергією. З курганом пов’язана одна з найбільш моторошних історій України ХVІІІ століття про банду злочинців під керівництвом Павла Шульженка на прізвисько Мацапура, що отаборилася на кургані. Вона наганяла жах на населення навколо Оржиці, Пирятина, Прилук, Лубен, займаючись конокрадством, грабунками купців, торговців горілкою, що супроводжувалося вбивствами. У 1740 році більшість учасників банди схопили та стратили, а самого Мацапуру посадили на палю. Діяння розбійників настільки шокували тодішнє суспільство, що страшні історії про злочини поплічників Мацапури ходили селами та містами усієї України аж до початку XIX століття.
Курган Телепень згадується в бувальщині Євгена Гребінки, що входить під однойменною назвою до збірки «Розповіді пирятинця» (1837 рік). У ній відомий поет та байкар на основі народних переказів розповідає про лиходія Телепня, що переховувався зі своєю бандою на кургані. Мабуть від прізвиська цього ватажка розбійників і пішла назва самого кургану, яка збереглася до наших днів. Це місце не випадково притягувало різних злодіїв, адже з пагорбів кургану було добре видно усе навкруги, а в його печерах можна було приховати награбовані коштовності. До того ж, серед населення навколишніх сіл і досі поширені розповіді про те, що з кургану починалися підземні ходи, які простягалися на декілька кілометрів. Це давало можливість злодіям непомітно втекти.
Залишив опис та замальовку кургану і Тарас Шевченко, який у 1845-1847 роках працював на посаді художника у Київській археографічній комісії.
Статус ботанічної пам’ятки природи місцевого значення курганові присвоєно 22 червня 2017 року рішенням Київської обласної ради № 345-15-VII. У рішенні відзначалось, що в природній екосистемі кургану зберігся первинний рослинний покрив лучних степів з участю раритетних видів з флори України.
Унікальність пам’ятки, що займає близько двох гектарів площі, в тому, що тут виявлено астрагал шерстистоквітковий з Європейського Червоного списку, два види з Червоної книги України – шафран сітчастий та ковила волосиста, а також два 2 види з регіонального списку – гіацинтник блідий та проліска дволиста.
Яготинці повинні усвідомлювати унікальність археологічних споруд кургану Телепень та розуміти їх сакральність для нашої нації. Це надзвичайно цікава пам’ятка як для фахівців – істориків, археологів, біологів, так і для любителів нашої минувшини та туристів.
« повернутися до розділу «Туристичні цінності нашої громади»
