До історії створення Меморіального музею-садиби народної художниці України Катерини Білокур
У невеликій хатині в селі Богданівка, зведеній у 1909 році батьком Василем Йосиповичем, на кутку, що здавна звався Загреблею, Катерина Білокур провела майже все своє життя.
Тепер у цих стінах можна почути неймовірну історію неграмотної селянки, яка вперто йшла до святої мети - стати художником. Творчість художниці визнана мистецтвознавцями унікальною і є надбанням України.
Катерина Білокур зрідка покидала свій рай, свою Богданівку, яку любила і проклинала, з якої рвалася в столицю, до картин і художників, але покинути не могла.
Доля відвела художниці лише 60 половиною років. Тяжка хвороба вклала її на лікарняне ліжко, але з Яготинської лікарні Катерина Василівна повернулася вже в труні.
В осиротілій хаті поселилися люди, байдужі до творчості художниці.
Минуло довгих 9 років до того, як в Богданівці усвідомили важливість збереження садиби К.Білокур.
У 1971 році виконавчий комітет Богданівської сільради депутатів «вшановуючи подвиг життя художниці і таланти, з метою збереження для наступних поколінь світової пам’яті про видатну землячку та популяризації її творчості серед народу» прийняв рішення «створити у відремонтованому будинку, де жила й працювала народна художниця УРСР, меморіально-художній музей К.Білокур та просити райвідділ культури зробити Богданівський музей відділом Яготинського історичного музею імені Т.Шевченка»
(цитати з протоколу №20 від 23.10.1971 наведені за матеріалами з архіву Олександра Пінчука – директора Богданівського історико-краєзнавчого музею).
Лише завдяки зусиллям багаторічного директора Яготинського історичного музею Олександра Степановича Непорожнього та безпосередньої участі працівників музею занехаяну квартирантами хату було врятовано і 26 листопада 1977 року відкрито меморіальний музей художниці.
Оселя максимально відтворена у тому вигляді, який мала за життя Катерини Білокур. Кімната-майстерня, кухня, спальня, з саморобними столами, скринями та лавами, вкритими домотканими доріжками, прикрашені рушниками та світлинами. У скромній майстерні - мольберт художниці, саморобні пензлі, туби олійних і акварельних фарб, саморобні палітри зі скла, на полицях - невелика особиста бібліотека. Тут експонується кілька оригінальних живописних та графічних робіт Катерини Білокур «Портрет жінки в зеленому корсеті», «Красоля та жоржини», «У Богданівці за греблею», «Птиці», «Жоржини на синьому тлі», вишивки та деякі особисті речі.
Піч та стіни перед влітку 1976 року розмалювала учениця Білокур Ганна Самарська. Нині вона знана і відома, народна художниця України, мешкає у столиці українського розпису - Петриківці, що на Дніпропетровщині.
На подвір’ї хати у 1986 році встановлено скульптуру Катерини Білокур, роботи небожа та учня художниці Івана Білокура, яку він подарував богданівцям.
Садиба та могила художниці занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкти культурної спадщини національного значення.
Відділ культури, туризму та релігій міської ради
