23 травня -День Героїв України
День Героїв розпочали святкувати 85 років тому в середовищі українських націоналістів, проте у наш час цей він є об’єднуючим загальнонаціональним днем вшанування всіх борців за волю та незалежність Української держави, незалежно від історичного періоду чи політичних поглядів, всіх, хто боровся за свободу України та продовжує боротьбу нині. Він покликаний відроджувати в нас, українцях, героїчний дух минулих поколінь.
День Героїв – ще одна нагода вшанувати найсміливіших, найдостойніших та найвірніших синів України, всіх тих, хто воює сьогодні, хто повернувся з війни і продовжує розвивати країну, вистояв в полоні, чи ще поневіряється там і зараз, а найголовніше тих, хто віддав за свободу найцінніше – власне життя.
На превеликий жаль, ціна нашої незалежності з кожним днем зростає. На сьогодні в боротьбі з російськими загарбниками загинули 131 кращих синів Яготинщини, 110 – безвісти зниклих. Тож до пам’ятних місць віртуального Меморіального маршруту пам’ятними місцями Яготинської громади «Їхній подвиг – наша свобода», присвяченого подіям російсько-української війни, додаються все нові місця памяті та болю.
За період після створення Меморіального маршруту додалося могил на кладовищах громади та портретів на Алея Героїв в Яготині. З’явилися меморіальні дошки Сергію Гончаренку та Валентину Клименку на школі с. Панфили. У 2025 році в с. Ничипорівка відкрили Алею Героям-землякам, які віддали життя, захищаючи Україну в російсько-українській війні та місце Пам’яті на території храму Успіння Пресвятої Богородиці в селі Сотниківці, створене для вшанування героїв-земляків, які віддали своє життя, захищаючи нашу державу та наш спільний дім.
У Супоївському старостаті у травні 2026 року створили перший у громаді Меморіал безвісти зниклим жителям на російсько-українській війні. Це символічна лавочка з написом: «Тут міг сидіти той, кого вважають безвісти зниклим».
«Тут тиша й спокій…І багато квітів.
І очі, що аж в серце дістають.
Сюди приходять і дорослі, й діти.
Сюди не задля слів ідуть.
Ідуть заради пам’яті і болю,
Щоб принести уклін їм до землі.
Тут кожен постає перед собою,
Немов у сповіді у ці буремні дні…»
(слова Валентини Круглової, старости Ничипорівського старостинського округу).
Тож сьогодні віртуальний Меморіальний маршрут «Їхній подвиг – наша свобода», який шрамом пролягає через територію громади, це не лише про трагедії, а й про героїзм наших воїнів-земляків, нашу пам'ять та безмежну вдячність.
Меморіальний маршрут пам’ятними місцями Яготинської громади
«Їхній подвиг – наша свобода», присвячений
подіям російсько-української війни
Маршрут пам’ятними місцями Яготинської громади є віртуальним і охоплює місця трагічних подій російсько-української війни і постатей, з ними пов’язаних, та місця пам’яті про загиблих та безвісти зниклих Героїв-земляків. Меморіальний туризм – це спосіб доторкнутися до історії, яка твориться на наших очах.
Місця трагічних подій початку повномасштабного російського вторгнення на Яготинській землі позначені пам’ятними знаками.
Стела з зображенням літака в центрі села Фарбоване на вулиці Героя війни Андрія Бабенка розповідає про подвиг екіпажа бомбардувальника СУ-24М І-ої авіаційної ескадрильї імені Петра Франка. У перший день повномасштабного вторгнення пілот, майор Дмитро Куликов та штурман, майор Микола Савчук знищили величезну російську колону техніки, що, перетнувши державний кордон України на Сумщині, рухалася на захоплення Києва. Проте, повернутися на рідне летовище до міста Старокостянтинова екіпажу не вдалося через ворожу ракету, яка наздогнала літак на Київщині. Він упав на поле на північній околиці Фарбованого. За свій подвиг обидва герої отримали ордени «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.
Ще один меморіальний знак на яготинський землі свідчить про те, якою дорогою ціною ми виборюємо сьогодні свободу. Це пам’ятна стела неподалік села Богданівка обабіч траси Київ-Харків, встановлена там, де 25 лютого 2022 року, виконуючи бойове завдання з прикриття повітряного простору, потрапили під обстріл ворожого вертольота та загинули військовослужбовці військової частини А1402. Згадаймо поіменно цих молодих хлопців з Черкащини, Херсонщини, Львівщини, Рівненщини, які поклали життя за незалежність рідної землі: сержант Глущенко Григорій, старший солдат Стецьків Віктор, солдати Деренчук Павло, Шепель Денис та Регалин Дмитро.
В цей день вшануємо тих земляків, хто назавжди залишиться в пам’яті односельців, рідних, бойових побратимів як Герой, що загинув за рідну Україну!
Практично в кожному населенному пункті громади є меморіальні місця, куди можна покласти квіти нашої вдячності: Алея Героїв в місті Яготині, Алеї памяті Героїв-земляків у с. Богданівці та с. Супоївці, Алея Героям-землякам, які віддали життя, захищаючи Україну в російсько-українській війні, с. Ничипорівка, Меморіальна стела в с. Жоравці, Дерево пам’яті Бурика Івана в с. Сулимівці, місце Пам’яті на території храму Успіння Пресвятої Богородиці в селі Сотниківці, створене для вшанування героїв-земляків, які віддали своє життя, захищаючи нашу державу та наш спільний дім, Меморіал безвісти зниклим односельцям - жителям Супоївського старостинського округу – учасникам російсько-української війни.
Встановлені меморіальні дошки Ляпіну Юрію, Івану Роговому, Олександру Ганжі та Віталію Шеліху (с. Капустинці), Трушину Євгену, випускнику Яготинського ЦПТО, Ткаченку Вадиму (с. Засупоївка) – учасникам Антитерористичної операції на сході України, Солов’яну Миколі (с. Лозовий Яр), Трушину Євгену, Бусловському Сергію, Чухану Анатолію (с. Ничипорівка), Свиридону Володимиру, Кузьменку Анатолію, Місюкевичу Андрію, Кирильчуку Володимиру (с. Супоївка), Сергію Гончаренку та Валентину Клименку ( с. Панфили), кладовища, де поховані Герої.
Меморіальні місця - це не лише місця трагедії, але й героїзму українських воїнів. Слава Україні! Героям слава!
