Посвідчення довіреностей
Протягом останніх двадцяти років в Україні активно формувався принципово новий інститут права власності, який дав право кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Проте існують певні обставини, через які особа, не може здійснювати певні дії — в силу закону або через фізичні вади. Тоді задля реалізації свого права потрібна особа, яка б представляла її. Отже, потреба у представництві виникає тоді, коли особа яку представляють в силу закону (наприклад, відсутність дієздатності) або через конкретні життєві обставини (наприклад, тривала відсутність за місцем проживання, тяжка хвороба, відрядження, зайнятість), не може особисто здійснювати свої права і обов'язки. Крім цього, до послуг представників звертаються для того, щоб використати спеціальні знання і досвід, заощадити час ї кошти тощо.
Посвідчення довіреностей — одна з найбільш поширених нотаріальних дій. Довіреності посвідчуються державними та приватними нотаріусами та посадовими особами, вказаними у ст. 37 та 40 Закону «Про нотаріат» на всій території України.
Згідно із ст. 244 ЦК України,довіреність — це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить учинити повіреному.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню (частина 1, 2 статті 245 Кодексу).
Не підлягають нотаріальному посвідченню або можуть посвідчуватися нотаріусом за бажанням заявника довіреності на одержання заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, інших платежів, поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо).
Такі довіреності можуть бути посвідчені посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, житлово-експлуатаційною організацією, перебуває на стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання.
Чинним законодавством передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, довіреності можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
При цьому стаття 245 Кодексу містить застереження щодо виду довіреностей, які можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. А саме зазначеними посадовими особами посвідчуються довіреності за винятком довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами. Посвідчення таких довіреностей має відбуватися з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат» та інших нормативно-правових актів.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної або юридичної особи, на ім'я однієї або кількох осіб з чітко визначеними повноваженнями, які належить вчинити представнику. Взагалі слід відзначити, що, згідно з п. 4 ст. 209 ЦК, за бажанням фізичної чи юридичної особи, яка звертається до нотаріуса, будь-яка довіреність може бути посвідчена в нотаріальному порядку.
Однак чинне законодавство містить перелік довіреностей, для яких встановлено обов'язкову нотаріальну форму. Так, довіреність на укладання правочинів, що потребують нотаріальної форми, а також довіреності, видані в порядку передоручення, повинні бути посвідчені нотаріально.
Чинне законодавство містить певні вимоги до форми посвідчування довіреності. Зокрема, в тексті довіреності повинні бути такі реквізити: місце і дата складання (підписання) довіреності; ПІБ фізичної особи, або повне найменування юридичної особи, місце проживання або місцезнаходження представника і особи, яку представляють; у необхідних випадках — посади представника та особи яку представляють. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). В довіреностях на розпорядження майном нотаріусом роз’яснюються норми Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, Податкового кодексу.
Законодавцем визначено певні умови щодо нікчемності довіреності. Так, довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного, та довіреність, у якій не вказана дата її вчинення є нікчемною.
Строк довіреності повинен зазначатись у ній. Причому зазначається цифрами та прописом. Якщо він не зазначений, довіреність зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку довіреності, на підставі якої вона видана.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.
Нотаріус, починаючи вчинення нотаріальної дії, зобов'язаний встановити особу громадянина, який до нього звернувся, перевірити його дієздатність, встановити правоздатність юридичної особи, особу представника і перевірити його повноваження.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної особи або юридичної особи, на ім'я однієї або кількох осіб з чітко визначеними юридичними діями, які належить учинити представникові.
Довіреність підписується довірителем особисто. Якщо громадянин через поважні причини не може особисто підписати довіреність, то за його проханням і в присутності нотаріуса (або особи, яка посвідчує довіреність) цей документ може бути підписаний іншим громадянином. При цьому обов'язково встановлюється особа громадянина і перевіряється його дієздатність. У випадку, якщо довіритель неграмотний, довіреність зачитується йому вголос. У цьому випадку довіреність посвідчуються з дотриманням вимог п. 6 глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5.
Цивільним кодексом передбачено, що видавати довіреності без обмежень можуть тільки дієздатні особи. Якщо громадянин, згідно з діючим законодавством, укладає шлюб до досягнення ним 18-літнього віку, він також має право видавати будь-яку довіреність. Довіреності від імені малолітніх, неповнолітніх, а також осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, посвідчуються з дотриманням вимог глави 4 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5.
Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується, тому і коло дій, які можуть бути здійсненні за допомогою представництва, не є безмежним. Так, згідно з ч.1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він предстравляє. Згідно з ч.2 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Наприклад: заповіт, трудовий договір, реєстрація шлюбу, шлюбний договір, всиновлення, тощо – це ті юридичні дії, які мають здійснюватись лише особисто. Також не дозволяється прийняття спадщини або відмова від прийняття спадщини через представника. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Неможливе видання довіреності на участь у голосуванні на раді директорів (наглядовій раді) акціонерного товариства, оскільки вказані особи обираються загальними зборами товариства.
Якщо особі надані повноваження законом, наприклад батькам, які є законними представниками дітей, або депутатам всіх рівнів або міським головам, а також судом, наприклад арбітражному керуючому у відповідності до ліцензії, то при посвідченні довіреностей від імені таких осіб нотаріус повинен перевірити чи можливе передання повноважень представнику на підставі довіреності у відповідності до законодавчих актів, які регламентують діяльність таких осіб.
Довіритель має право в будь-який час скасувати передоручення. З припиненням представництва за довіреністю передоручення теж втрачає чинність.
Так, довіреність припиняє дію у разі закінчення її строку; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності, смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. Це положення грунтується на загальному правилі про те, що і представником, і особою, яку представляють, можуть бути лише повністю дієздатні особи. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зауважити, що відносини представництва, які оформлюються за допомогою довіреності, є різноплановими та можуть бути різногалузевими. Нотаріуси, посвідчуючи довіреності, мають при цьому керуватися, крім гл. 17 ЦК України, Законом України “Про нотаріат”, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідними нормами договірного, процесуального та інших прав.
Матеріал підготували нотаріуси Баришівського, Березанського, Згурівського, Яготинського нотаріального куща: приватні нотаріуси Баришіського районного нотаріального округу Київської області Джура С.В., Капишіна Н.М.
